Давно мовчать гарматні жерла, Гарячі кулі одсвистали, Та слава тих років не вмерла: Вона зійшла на п'єдестали. Ми вклоняємось вам По-синівськи доземно, солдати, Пам'ятаємо ваші святі перемоги і втрати. Тільки ж ви не спішіть у останній похід, Тільки ж вічно живіть! Ми вам рясту постелим у ноги Постелим від хати до хати, Надаруєм онуків, Немов ластів'яток, до свята. Тільки в бронзу й граніт не спішіть: Ми, живим вам, даруєм нев'янучу пам'ять!
|